Продовжуємо обговорювати “три маленьких підступних слова” – a, an та the. Розглянемо ще кілька випадків, коли потрібно вживати той чи інший артикль.
1.
Вживаємо a або an перед словами, які класифікують людину певним чином. Наприклад, указують на професію, віросповідання, політичні погляди.
I am a translator.
He is a Lutheran.
She is a democrat.
2.
Як правило, вживаємо the перед прикметниками у найвищому ступені порівняння: the best, the most beautiful.
My grandpa is the best chess player in our family.
3.
Перед порядковими числівниками теж, як правило, кажемо the: the first, the fifth, the fortieth.
Who’s the first talker in this class?
4.
Перед таким словами, як next, last, same, також дуже часто тулимо the: the next, the last, the same.
Can I have the next cake?
We went to the same university?
5.
Коли, назвавши чиєсь ім’я, ми називаємо його професію і хочемо підкреслити, що він (вона) — дуже відома особа, скажімо, письменник, актор, політик тощо, можемо поставити перед цим словом артикль the.
This is Richard Gere, the actor. (Це – Річард Ґір, (той самий) відомий актор).
This is Stephen King, the writer. (Це – Стівен Кінг, (той самий) відомий письменник).
6.
Як правило перед власними іменами артикль не вживається. Але якщо людина дуже відома, у певних ситуаціях може робитися виняток.
I am Tom Cruise. — You gotta be kidding me, the Tom Cruise?
(Я – Том Круз. – Та йди, той самий Том Круз?!)
Тут, до речі, на слові the робиться наголос і воно вимовляється як ðiː (зі звуком “і”)
