Пропоную вашій увазі низку статей, присвячених часам англійської мови. Загалом, англійська мова, у певному розумінні, – “дієслівна” мова. Почасти те, що в українській виражається різноманітними додатковими словами (прислівниками, прийменниками із іменниками тощо), англійська виражає за допомогою того чи іншого часу (англ. – tense). Вважається, що часи англійської – найскладніша її тема. Можливо й так, якщо не знаєш, де який час втулити, або що має на увазі співрозмовник, коли вживає якийсь особливий час. Але, коли детально розібратися, то все стає на свої місця, і починаєш цінити красу й логіку цього аспекту англійської мови. У цих статтях я спробую допомогти й вам розставити все по поличкам і робити менше помилок у вживанні тієї чи іншої часової форми.
Сьогодні розглянемо Present Simple (в дитинстві я знав його під “псевдонімом” Present Indefinite).
1. Форма
Simple (простий) значить, що у ньому вживається найпростіша форма дієслова. Фактично, усюди вживається словникова форма, і лиш у третій особі однини (він, вона, воно) додається закінчення -s або -es. Тобто якщо у словнику ви бачите дієслово speak, то в Present Simple воно в такій формі й вживається – they speak, we speak, you speak – і тільки в 3-й особі однини додається -s — he speaks, she speaks, it speaks. Вимовляється як “с” після глухих приголосних (т, п, к тощо). Наприклад, stops, puts, speaks; і як “з” – після дзвінких приголосних та голосних (д, в, і, о тощо). Наприклад, feeds, lives, sees.
-es пишеться після шиплячих – s, z, sh, ch, x. He wishes, she seizes, it presses, he fixes, she watches. Вимовляється “-из”, А НЕ “іс”.
-es також пишеться наприкінці слів, які закінчуються на приголосну +у (cry, hurry etc), при чому ця “y” замінюється на “i“.
cry -> cries, hurry -> hurries, levy -> levies
Питаннядля всіх форм, окрім 3-ї особи однини, формується за допомогою do — Do they go to school? Do we wake up at 7? Для 3-ї особи однини – за допомогою does – Does he ever sleep? Does it go like this? Does she live in New York?
Те саме й для заперечень, тільки плюс частка not. Всі особи й числа, окрім він, вона, воно, утворюють заперечення зі словами do+not — They don’t go to school. We do not wake up at 7, а в 3-й однини — does+not — He does not sleep. It doesn’t go like this. She does not live in New York.
2. Випадки вживання
а) Постійна або регулярно повторювана дія, звичка, науковий факт.
Якщо ми говоримо про те, що відбувається завжди, на постійній або регулярні основі, є звичкою або доведеним науковим фактом, слід вживати цей наш Present Simple. Наприклад, сонце заходить на заході (це було, є й буде завжди), вода кипить при 100 ºC (завжди, ну хіба піднятися на Еверест), я живу в Україні (завжди, а не тимчасово), мій батько працює на заводі (і ходить туди кожен ранок), літаки літають в небі (ну не у воді ж плавають). Усюди тут кажемо:
The sun sets in the west. (сонце – воно, тому -s)
Water boils at 100 ºC. (вода – вона, тому -s)
I live in Ukraine.
My father works at the factory. (батько – він, тому -s)
Airplanes fly in the sky.
В українській мові ми теж в деяких випадках вживаємо одні дієслова, коли говоримо про регулярність і повторюваність події, та інші, коли маємо на увазі те, що відбувається у цю секунду. Порівняйте:
Я літаю. – Я лечу.
Я ходжу. – Я йду.
Я їжджу. – Я їду.
Отож, літаю, ходжу, їжджу слід перекладати на англійську як fly, go/walk, go/drive.
Речення з Present Simple часто містять такі слова як always (завжди), every day (щодня), on an annual basis (щороку), repeatedly (регулярно), every Sunday (щонеділі), usually, generally, regularly тощо. Тобто прислівники, що вказують на регулярність чи постійність дії.
It always snows in February.
He brushes his teeth every morning.
The company submits its financial statement on an annual
basis.
Mr. Jones repeatedly quotes from Shakespeare.
I go to church every Sunday.
б) Дія, що відбувається у даний момент.
Як правило для цього використовується інша часова форма — Present Progressive (інша назва — Present Continuous), про яку ми поговоримо згодом. Але є певні слова, які в певних своїх значеннях майже не вживаються у “прогресивних” формах. До них відносяться слова, які виражають наші почуття, ставлення, розумову діяльність тощо. Як от:
believe вірити
like любити
doubt сумніватися
hate ненавидіти
know знати
dislike не любити
prefer віддавати перевагу
understand розуміти
see розуміти
want хотіти
wish бажати
Наприклад:
I believe you. NOT I’m believing you. Я вірю тобі.
We like it a lot. NOT We’re liking it a lot. Нам це дуже подобається
I doubt it. NOT I’m doubting it. Сумніваюсь.
I hate the way you’re doing it. NOT I am hating the way you’re doing it. Терпіти не можу, як ти це робиш.
He doesn’t know. NOT He is not knowing. Він не знає.
We dislike boiled onions. NOT We are disliking boiled onions. Ми дуже не любимо варену цибулю.
I prefer coffee to tea. NOT I am preferring coffee to tea. Віддаю перевагу каві, а не чаю.
I don’t understand what you’re saying. NOT I am not understanding what you’re saying. Не розумію, що ти кажеш.
I see what you mean. NOT I am seeing what you mean. Розумію, що ти хочеш сказати.
I want it badly. NOT I am wanting it badly. Я дуже цього хочу.
We wish you came earlier. NOT We are wishing you came earlier. Краще, щоб ти прийшла раніше.
Дієслова, наведені у прикладах, можуть стосуватися як нашої “розумово-почуттєвої діяльності” на даний момент, так і її постійності та регулярності. Наприклад, можна сказати:
I generally like it but I don’t like it now. Тобто, “в принципі мені це подобається, а от зараз чомусь ні” …but I’m not liking it now буде неправильно.
Отож, сьогодні ми розглянули два випадки вживання Present Simple:
1. Постійні, регулярні або повторювані дії.
2. Дії, що відбуваються на даний момент, але дієслово не вживається в Present Progressive.
В одному з наступних постів ми продовжимо розглядати випадки вживання теперішнього простого часу. А наразі все.
Stay tuned!
